Česká centra, Czech Centres

Česká centra / Czech centres - logo

Програма

4 жовт. 2002 00:00 - 13 жовт. 2002 00:00

"Повінь"

Фотовиставка у рамках кампанії на підтримку потерпілих від повені Київ, галерея "Тадзіо" провул. Десятинний 7, № 2

Повені 2002

Чеська Республіка пережила найнищівнішу повінь у своїй сучасній історії. Внаслідок перших злив на початку серпня 2002 р. у декількох районах вийшли із берегів річки Південної Чехії, але тоді значних збитків завдано не було. За кілька днів повінь атакувала знову, цього разу з набагато більшою силою. Другий натиск зливи призвів до того, що з берегів вийшла більшість річок у Південній та Західній Чехії, багато ставків прорвали дамби. Повенева хвиля вийшла з-під контролю і на Влтавському каскаді. Протягом десяти днів розбурхана вода прокотилася по Чеській Республіці із півдня на північ, руйнуючи все на своєму шляху.

Наслідки катастрофічні. Повенева хвиля вразила 753 населених пунктів, позбавила життя 17 чоловік, 225 000 чоловік було змушено евакуюватися. Були знищені або сильно пошкоджені тисячі будинків та 73 мости. Було пошкоджено 30 великих очисних споруд стічних вод у містах із населенням понад 10 000 мешканців. На думку екологів, чистота водотоків зараз знаходиться на тому рівні, на якому вона перебувала 12 років тому. Пройде ще багато часу, перш ніж ситуація зміниться на краще. Збитки, завдані сільському господарству, промисловості і транспорту, обраховуються мільярдами чеських крон. За даними Міністерства культури Чеської Республіки шкода, завдана культурним пам’яткам, перевищує 2,4 мільярда крон.

Загальні збитки сягають 100 мільярдів крон.

Десять найбільш постраждалих міст: Прага, Пісек, Чеські Будєйовиці, Чеський Крумлов, Кралупи над Влтавою, Плзень, Бероун, Усті над Лажем, Дєчін, Літомнєржиці. Одним із сумних символів повені 2002 стало селище Метли. Тут не витримала дамба місцевого ставка, і селище, де проживає 60 мешканців протягом кількох хвилин було затоплено водою до 4 м. Половину будинків було зрівняно із землею.

При ліквідації наслідків повені працювало 7 000 пожежників, професіоналів та добровольців, 4500 солдатів та 4 000 поліцейських. На допомогу приїхали рятувальні загони із Греції, Бельгії, Франції, Швейцарії, Данії, Польщі, Голландії, Словаччини, Словенії та Фінляндії.

Подолати наслідки повені допомагають тисячі добровольців та низка гуманітарних організацій.

Кожна криза несе з собою і надію на зміни

Повінь на Моравії 5 років тому шокувала. Чомусь подібному в нас у Центральній Європі немає місця. Може, десь у Бангладеші, але він, на щастя, далеко. Вода, яка прокотилася територією Моравії, отримала назву “тисячолітня”, що підсвідомо залишало відчуття, що на нашій території протягом багатьох наступних століть буде спокійно.

Досить було однієї “п’ятирічки” і вода затопила Чехію. Збитки не менші, а, можливо, навіть більші. Але найгірше те, що з’явилася невпевненість. Коли прийде наступна повінь? Через рік, п’ять чи п’ятдесят років? Оскільки ми не можемо (на щастя) керувати вітром та дощем, точну відповідь не дасть ніхто. Отже, ми мусимо навчитися жити у невизначеності й підготуватися до гіршого.

Спробуймо з’ясувати причини повені. Причиною повені цілком однозначно вважають глобальні кліматичні зміни. Але питання полягає у тому, чи були ці зміни спричинені природним впливом чи людською діяльністю? Нам це невідомо і тому з’являється ще одна невизначеність. Протягом століть клімат мінявся, впливаючи на долі народів і цілих цивілізацій. Наприклад, Гренландія, англійською мовою „зелена земля“ (Greenland) була в 11 та 12 ст. придатна до життя і заселена людьми. Потім надійшло похолодання і північні колоністи були змушені переселитися на південь. У Гренландії на довгі століття залишилися лише ескімоси, які прийшли з Канади.

На сьогодні вже практично доведено, що відповідальність за глобальні кліматичні зміни лежить на людині. Викиди т. зв. парникових газів (зокрема вуглекислого газу, окисів азоту, метану, фреонів та водних парів) призводять до глобального потепління. Вуглекислий газ та інші гази діють у атмосфері так само, як і скло у теплиці: через атмосферу до поверхні землі вони пропускають видиму частину сонячного випромінювання (світла). Біля земної поверхні світлове випромінювання перетворюється на теплове (інфрачервоне), яке парникові гази вже не пропускають назад до космічного простору. Планета перегрівається, виникає парниковий ефект. Нам відомо абсолютно точно, що через десятки років концентрація вуглецю в атмосфері підвищиться. Також нам відомо, що поступово зростає середня температура в атмосфері. Але чи існує справді пряма залежність між глобальним потеплінням, до якого призводить людська діяльність, і катастрофічними явищами на планеті, такими як повінь, ураган, посуха тощо? Швидше за все так, але точно це стверджувати ми не можемо.

Той факт, що ми чогось не знаємо абсолютно точно, не означає, що ми не повинні діяти. Йдеться про так звані запобіжні заходи (precautionary principle) – треба чекати на найгірше і намагатися йому запобігти. Але нам, на жаль, поки що не вдається вдало застосовувати ці превентивні заходи. Вуглекислий газ потрапляє до атмосфери, перш за все, через спалення корисних копалин (вугілля, нафта). Цю “енергетичну консерву”, що створювалася десятки і сотні мільйонів років, ми протягом кількох десятиліть витягуємо на поверхню і спалюємо. Порушена біосфера неспроможна абсорбувати вуглекислий газ, який утворюється. Для встановлення порушеного балансу вуглекислого газу (щоб екосистеми змогли його всотувати через фотосинтез) за даними Європейської комісії треба обмежити викиди в атмосферу на 70 %. Зробити це неможливо. П’ять років тому в японському місті Кіото було здійснено спробу домовитися про глобальне зниження викидів вуглекислого газу до 2010 р. хоча б на 5% у порівнянні із 1990 р. До цього часу протокол ратифікувало близько 30 держав, крім двох головних виробників вуглекислого газу – Сполучених Штатів та Китаю. Отже, буде добре, якщо до 2010 р. викиди знизяться на 2%. До необхідних 70% ще дуже далеко.

Якщо ми не можемо вжити запобіжних заходів, то слід підготуватися до наслідків. А вони вже не забарилися, і, відверто кажучи, те, що ми пережили у Центральній Європі, не так жахливе, як прояви кліматичних змін у південно-східній Азії, на західному узбережжі Південної Америки або у частині африканської Сахари.

Кожна криза несе з собою і надію на майбутнє. У Чеській Республіці, ми, мабуть, навчимося не будувати промислові об’єкти й будинки у небезпечних із точки зору повені місцях. Можливо, ми почнемо поступово берегти первозданні ліси, які затримують воду набагато краще, ніж хвойні монокультури. Визнаємо, що лугові ліси у низинах мають незамінну водогосподарську функцію, а не є лише розсадником комарів. Селянам має допомогти держава, тому що затоплені трав’яні луки, звичайно, не приносять таких прибутків, як кукурудза на орній землі. Не будемо дивитися на сільське господарство лише як на виробника продуктів харчування, але визнаємо також і його ландшафтотвірну (землероб як “садівник” місцевості) та соціальну (зайнятість та заселення сільськогосподарських регіонів) функцію сільського господарства.

На нашу думку, у найближчому майбутньому на Чеську Республіку чекає поєднання технічного та екологічного розуміння охорони території від повені. Після повені на Моравії водогосподарники вимагали будівництва кількох водосховищ на пошкоджених територіях загальною вартістю 20 мільярдів крон. Після останньої повені обнадійливим є той факт, що не лише міністр екології, але навіть і прем’єр-міністр (за освітою історик) говорить про потребу підвищення здатності місцевості затримувати воду. Наступні місяці й роки покажуть, як нам вдасться протистояти виклику глобальних кліматичних змін. Нашу підготовленість покаже наступна “велика” вода, яка рано чи пізно прийде.

Павел Новачек, доктор природничих наук

Директор Центру Інтердисциплінарних студій Університету ім. Палацького в Оломоуці, член дослідного колективу Центру соціальної та економічної стратегії Факультету соціології Карлового Університету в Празі.

Місце проведення:

I. Franka, 24A
01030 Kyjev
Ukraine

Дата:

Від: 4 жовт. 2002 00:00
До: 13 жовт. 2002 00:00

Організатор:

Посольство Чеської Республіки в Україні

Майбутні події

Видання книги Вацлава Гавела "Сила безсилих"

1 січ. 2017 - 31 груд. 2017

Чеський центр у Києві у співпраці з Dragon Capital засновул видавництво "Чеська бібліотека", яке презентує для...

Made in Slavutych

1 січ. 2017 - 1 черв. 2017

Катержiна вже два роки працює над ком'юнiтi-арт проектом в українському Славутичi на запрошення фестивалю "86"...

Викладання чеської мови носіями

16 січ. 2017 - 30 груд. 2017

Чеський центр запроваджує викладання носіями мови в Києві, Львові, Харкові, Днiпрi, Вінницi, Івано-Франківську...

Розмовний клуб

27 січ. 2017 - 31 лип. 2017

У Чеському центрі почне роботу наш традиційни розмовний клуб, який вестиме носій мови.

Чеські четверги з Книгарнею Є

2 лют. 2017 - 29 черв. 2017

Чеський центр у Києві, Книгарня «Є», партнерські міста Львів, Запоріжжя, Маріуполь та Краматорськ...

«Книжковий Арсенал» 2017

17 трав. 2017 - 21 трав. 2017

17-21 травня у Мистецькому Арсеналі відбудеться VIІ міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» — найбільша...

Всі події


Нагадування про акцію
Ця подія не може бути відкликанa, оскільки вже почалася