Česká centra, Czech Centres

Česká centra / Czech centres - logo

Програма

18 жовт. 2016 18:00

The Plastic People of the Universe у Харкові

У вівторок 18 жовтня The Plastic People of the Universe і Молодіжний академічний симфонічний оркестр «Слобожанський» представлять унікальний концерт «Чи складно вести коней».

Концерт «Чи складно вести коней»

The Plastic People of the Universe (Чехія) та Молодіжний академічний симфонічний оркестр «Слобожанський»

- Вівторок 18.10 о 18:00

- Адреса: Старий цирк площа Національної Гвардії, 17

Вхід вільний. Реєстрація на концерт : ttps://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSeGvZ526x9XxPyiiH9VafgtB5lHqfFD6dUUoN2uvK_2ehNI1A/viewform

Акція відбувається рамках форуму "ПогранКульт: ГаліціяКульт" і в партнерстві з DOFA.FUND.


Перед початком концерту буде показано документальний фільм Чеського телебачення «Що означало вести коней», режисер Бржетіслав Рихлік. Виробництво ЧТ Острава, креативний продюсер Ленка Полакова, драматургія Йозефа Альбрехта.

 


Концерт "Чи складно вести коней"

  • Слово для бубна
  • Самсон
  • Новорічне привітання
  • Майська
  • Деліріум
  • Фотопневматична пам'ять
  • Розважливість не завадить навіть курчаті
  • Меса
  • Осип

музика: Мілан Главса і Міхал Нейтек
тексти: Вратіслав Брабенец і Павел Заїчек (композиція «Самсон»)
оркестрове аранжування: Міхал Нейтек

 

The Plastic People of the Universe:

  • Вратіслав Брабенец – альтовий саксофон, речитатив, спів
  • Йозеф Янічек – клавіші, спів
  • Джонні Юдл, мол – бас-гітара, спів
  • Ярослав Кваснічка – ударні, спів

Гості:

  • Йозеф Кліч – віолончель, спів

Оркестр

Молодіжний академічний симфонічний оркестр «Слобожанський»

  • Диригент – Павел Шнайдр
  • Технічний і звуковий супервайзер – Радек Одегнал (RO Sound)

Концерт відбувається без перерви, тривалість – 75 хвилин.


 

The Plastic People of the Universe:

Музика The Plastic People of the Universe, складена майже всуціль бас-гітаристом Міланом «Мейлою» Главсою (хоча своєрідно і неповторно доопрацьована і проінтерпретована іншими членами гурту), приблизно з середини 70-х років минулого століття розвивалася від рок-пісень до розлогіших, продуманих композицій. У 1978 році «Пластики» зіграли і записали в Градечеку у Вацлава Гавела «Страстні пасхальні ігри», геніальну музику Главси на геніальний апокрифічний текст Брабенеца, через рік у Новій Вісці-біля-Кадані відбулася прем’єра «Як буде після смерті» - трискладової композиції обробок текстів Ладіслава Кліми. Третім реалізованим тематичним проектом є «Що означає вести коней», в якому музика Главси поєднується з оригінальними віршами Брабенеца, що були написані у 1967-1979 роках, і текстом Павела Заїчека «Самсон», який тематично і духовно пасує концепції проекту. Треба сказати, що «Коні» виникли в часи, коли гурт, позбавлений можливості офіційно публічно виступати, грав приблизно раз на рік на прихованих акціях, і кожен концерт був першим і останнім виступом із новою програмою. Всі виступи через це ставали важливішими і вагомішими (у значенні англійського слова event), кожен був перформансом особливого типу з цілісною сценічною презентацією та однією темою. Концерт «Що означає вести коней» відбувся в березні 1981 року у Кергартіце біля Чеської Ліпи; завдяки повній законспірованості він пройшов спокійно і без втручання репресивного апарату, хоча дім, в якому він відбувся і який для цього викупили кілька прихильників гурту, через кілька тижнів після акції згорів. Служба держбезпеки навіть не намагалася приховувати факту, що це справа її рук. Гурт після цієї події у тому складі більше не грав жодного концерту, а Вратіслав Брабенец після подальшого тиску у 1982 році емігрував.

«Коні» - це не лише очевидна вершина співпраці Главса-Брабенец, це також відважний екскурс в ті сфери, якими рок цікавився мало. Ніби гурт у найскладніші періоди свого існування, коли вже було неможливо публічно чи приватно грати, реагував на ситуацію внутрішньою еміграцією і втечею у роковий дух і рокову матерію: якщо ви не дозволяєте нам грати пісні, ми зробимо ораторію.

При творенні музики до непростої поезії Брабенеца (вона сповнена сюрреалістичної легкості, невловимості, як у Коларжа, нерегулярного ритму, але при цьому перебуває у повній єдності із землею і реальністю) Мілан Главса засновувався на матеріалі, який використовував уже в «Іграх» чи клімівському проекті (у кількох місцях він реалізує в іншому контексті ті самі ритміко-мелодійні прийоми, в композиції «Осип» послуговується тою самою гармонічною конструкцією, що і в «Славній Немезиді» з «Як буде після смерті»). Так само, як у «Іграх» він працює з модальним матеріалом, постійно обирає свій улюблений тритон (в мелодиці і при побудові гармонічної каденції), але набагато більше, ніж раніше, порушує матеріал атональними і хроматичними переходами, які при цьому невипадкові, а мають свій специфічний порядок. Частіше, ніж будь-коли раніше, він працює з контрастами форми і матеріалу, які однак не порушують тектоніку окремих композицій і всього концерту. У «Фотопневматичній пам’яті», наприклад, він ставить у контрпозицію однозвукову цитату з респонсорію «Алілуя» і його хроматичну гармонізацію, що в літургійному варіанті безперечно розсердило б усіх слухачів. Навпаки дивовижної монолітності він досягає у геніальній пісні «Розважливість не завадить навіть курчаті»: проста триакордова послідовність проходить повним квінтовим колом і завершується знову в початковій тональності. Майже як мантра, повторюваний рефрен «і птахи також» завдяки цьому перенесенню стає магічно-сильним, не втрачаючи простоти і прямоти.

З музичного погляду «Коні» витримають порівняння з творчістю тогочасних західноєвропейських прогресивних гуртів (Art Zoyd, Univers Zero), але на відміну від них вони мають специфічну і оригінальну атмосферу, що проходить через увесь музичний і текстовий матеріал. Атмосферу обмежень, духовного тиску, та водночас і особливої архаїчності і пафосу. Атмосферу, в якій зустрічаються істоти архетипні (Самсон) і модерні (Осип), що розповідають про свою нелегку долю і все ж є творчими і творящими. Атмосферу, в якій гострі дисонанси і хроматизми жодним чином не суперечать прадавнім церковним чи іншим формам чи найстарішому способу двоголосого співу – паралельному веденню голосів. Атмосферу, якій минулий і минущий час не заважає бути дієвою. Атмосферу присутності духу, який прямує туди, куди хоче, і жодні протиріччя його не можуть зупинити.

Міхал Нейтек

 

The Plastic People of the Universe (PPU) створені у 1968 році; їх творчість, що виникла під впливом насамперед американських Velvet Underground, Captain Beefheart чи Френка Заппи, з плином часом стала однією з найоригінальніших не лише на чеській рок-сцені. Гурт не погодився на поступки чи компроміси з тогочасним режимом, що відібрало в нього професійну ліцензію і призвело до все більших ускладнень із владою. Постійні переслідування завершилися у 1976 році ув’язненням кількох його членів; група опозиційних інтелектуалів на чолі з Вацлавом Гавелом тоді організувала на їх підтримку і для їх звільнення кампанію, яка переросла у Хартію-77. Так рок-н-рольна група стала основою для об’єднання демократичної опозиції різних поглядів, що не мало аналогів у тогочасних комуністичних країнах. Музиканти зблизилися з Вацлавом Гавелом і зробили на його дачі в Градечеку два зі своїх напівпрофесійних незаконних записів. Весь час гурт дотримувався чіткого мистецького бачення і музично розвинувся до невпізнаваності, завдяки чому отримав визнання у всьому світі, куди їх записи потрапляли часто конспіративними шляхами, повними пригод. Частина членів гурту отримала на початку 90-х років реноме в Європі та США як гурт «Північ», основа якого була з PPU.

 

Мілан Главса (1951-2001) почав грати на бас-гітарі під час створення свого першого гурту, тому що тільки вона йому й лишилася. У молодості був під впливом психоделічного року, зокрема гурту Velvet Underground. У 1968 році заснував легендарний гурт The Plastic People of the Universe, в якому був композитором, співаком і бас-гітаристом. Гурт спочатку грав пісні Velvet Underground, а за якийсь час і власну музику. Тексти для них писав поет і філософ Еґон Бонди, пізніше авторами текстів були також Вратіслав Брабенец і Іван Мартін Їроус. У 1973 році Главса разом із поетом і прозаїком Павелом Заїчеком заснував експериментальний гурт DG 307. У 70-х роках увесь андеграундний світ був переслідуваний тогочасним режимом, що завершилося т.зв. «процесом над чеським андеграундом». Судового вироку і ув’язнення не уникнув також Главса. З 80-х років до початку 90-х він був у складі гуртів «Гараж», «Фікція» і «Північ»; після повернення Павела Заїчека з еміграції в листопаді 1989 року повернувся до DG 307, а потім і до PPU. З нагоди зустрічі Вацлава Гавела та Білла Клінтона у Білому домі він зіграв разом із Лу Рідом. З Яном Возаром оформлював класичні хіти PPU («Магічна ніч», 1997), у 1999 році видав свій сольний альбом «Шаленство».

Займався також творчістю в кіно, грав у фільмі «Канарок» (1997), до якого створив і зіграв музику. На початку 2000 року розпочав із PPU підготовку нового альбому. В цей час однак лікарі діагностували у нього злоякісну пухлину, а 5 січня 2001 року Мілан Мейла Главса помер.

Міхал Нейтек (1977) закінчив консерваторію в Тепліце (піаніно) і музичний факультет Академії виконавських мистецтв у Празі (композитор). Пише симфонічну і камерну музику, займається сценічними проектами (наприклад, Lamenti). Замовлення нових композицій отримав від фестивалів Donaueschinger Musiktage, Варшавська осінь і Klangspuren. Співпрацює з гуртом The Plastic People of the Universe («Я обійшов п’ять полів», «Страсті Господні», «Поїздна опера»). Грає на піаніно і клавішних інструментах у гуртах AGON, NTS (Нейтек – Тихий – Сметачек), Michal Pavlíček Trio і David Koller Band. Складає музику для театру (Арношт Ґольдфлам, Їржі Орнест, Яна Свобода та ін.). Як педагог працював у консерваторії в Тепліце (музична теорія, репетиція), нині викладає у спеціалізованому вищому навчальному закладі імені Ярослава Єжека історію джазу і пише рецензії для журналу «Гармонія». Створення і виконання музики вважає чимось на зразок пригодницької прогулянки в джунглях, тому йому це подобається.

 

Вратіслав Брабенец (1943), літератор і музикант, грає на альтовому саксофоні, бас-кларнеті, кларнеті і співає. Відомий насамперед як учасник класичного складу гурту The Plastic People of the Universe, членом якого він був у 1972-1982 роках, а потім з 1997 і до нині. Автор багатьох текстів гурту, насамперед з альбомів «Що означає вести коней» і «Маска за маскою», обробок текстів Старого і Нового Заповіту (у 1964-1969 роках вивчав евангелістську теологію на богословському факультеті імені Коменського в Празі) для програми «Страстні пасхальні ігри» та опрацювання текстів Ладіслава Кліми до програми «Як буде після смерті». У 1976 році з політичних мотивів разом із іншими учасниками гурту він був ув’язнений і засуджений. У 1982 році емігрував до Канади, де працював садовим архітектором. Після повернення додому у 1997 році знову долучився до гурту. Є також членом андеграундного «Гурту імені сну у ніч Святого Яна», також грає у фрі-джазовому гурті Jazz Kohnspiracy.

Павел Шнайдр (1975) закінчив Академію музичних мистецтв імені Яначека у Брно, спочатку як композитор, а потім як диригент, нині є там докторантом. Був членом товариства композиторів «Безсила жменька», за свої твори двічі отримував нагороду в композиторському конкурсі «Покоління». Систематично займається інтерпретацією сучасної музики. З брненським колективом «Ars incognita» презентував чотири десятки композицій сучасних авторів, деякі з них вийшли на CD. У 2001 році з цим колективом він виступив на «Празькій весні», а в 2005 році на фестивалі «Празькі прем’єри» у Залі Дворжака у Рудольфінумі.

Регулярно співпрацює з Північночеською філармонією в Тепліце і Філармонією у Градец Краловому, двічі був диригентом на фестивалі Музичний форум у Градец Краловому. У 2001-2008 роках був диригентом опери театру Й.К.Тила у Плзні, де, окрім оперного репертуару, ставив також балетні вистави, як класичні, так і сучасні (світова прем’єра балету «Сад» за однойменною книгою Їржі Трнки на музику Збинєка Матєя).

У 2004-2007 роках був ангажований до Національного театру у Брно, з яким взяв участь у японському турне з оперою «Моцарт і Сальєрі» Римського-Корсакова; нині знову працює в Національному театрі у Брно. З 2007 року співпрацює з Державною оперою у Празі (в квітні 2008 року тут поставив світову прем’єру балету «Фантом Опери» Петра Маласека і Лібора Вацуліка), починаючи з сезону 2008-2009 років він має там постійний ангажемент як диригент балетних вистав.

У сезоні 2011-2012 років був головним диригентом опери Моравського театру в Оломоуці. У 2011 році заснував колектив BCO – Brno Contemporary Orchestra, з яким займається переважно інтерпретацією сучасної музики.

 


Продюсер, менеджер проекту:

Їржі Піхл - Agentura Wap Doo Wap www.wapdoowap.cz

 

Чеський центр у Києві

Луціє Ржегоржікова - директорка kyiv.czechcentres.cz

 

 

 

 

«ПогранКульт: ГаліціяКульт» - третій із серії культурних форумів, що організовує DOFA.FUND. Два попередні форуми «ДонКульт» у Києві 2014 і «ДонКульт» у Львові 2015 були присвячені культурі та мистецтву Донбасу. Ці пілотні проекти, які відвідало понад 25 тисяч людей, переконали нас, що культура є надзвичайно ефективним засобом єднання України.

Форум «ПогранКульт: ГаліціяКульт» відбудеться в Харкові впродовж серпня - жовтня 2016 р. Він пройде у два етапи.

У серпні-вересні триватимуть мистецькі резиденції. Протягом 2 - 3 тижнів живописці, графіки, муралісти, кінематографісти, архітектори, мультиплікатори з Галичини та Харківщини будуть творити разом, аби представити результат співтворчості на Форумі.

Основна частина Форуму відбудеться з 4 по 18 жовтня та включатиме в себе виставки, літературні зустрічі, школу перформансу, театральні вистави, кінопокази і зустрічі з режисерами, концерти, лекції та дискусії. Загалом Форум передбачає близько 80 подій.


Партнери: dofa.fund, «ПогранКульт: ГаліціяКульт», МАУ, Брно, Почесне консульство ЧР в Харкові

Місце проведення:
м. Харків, Старий цирк, площа Національної Гвардії, 17
Дата:

18 жовт. 2016 18:00

Організатор:

Чеський центр є співорганізатором події

Майбутні події

Місяць авторських читань 2017 у Львові

1 лип. 2017 - 4 серп. 2017

Від 1 липня до 4 серпня у Львові вже втретє відбудеться найбільший транскордонний літературний фестиваль...

Видання книги Вацлава Гавела "Сила безсилих"

1 січ. 2017 - 31 груд. 2017

Чеський центр у Києві у співпраці з Dragon Capital засновул видавництво "Чеська бібліотека", яке презентує для...

Made in Slavutych

1 січ. 2017 - 30 черв. 2017

Катержiна вже два роки працює над ком'юнiтi-арт проектом в українському Славутичi на запрошення фестивалю "86"...

Викладання чеської мови носіями

16 січ. 2017 - 30 груд. 2017

Чеський центр запроваджує викладання носіями мови в Києві, Львові, Харкові, Днiпрi, Вінницi, Івано-Франківську...

Розмовний клуб

27 січ. 2017 - 31 лип. 2017

Щоп’ятниці та щосуботи всі, хто цікавляться Чехією та її мовою, зможуть брати участь у мовному клубі...

Чеські четверги з Книгарнею Є

2 лют. 2017 - 29 черв. 2017

Чеський центр у Києві, Книгарня «Є», партнерські міста Львів, Запоріжжя, Маріуполь та Краматорськ...

Всі події


Нагадування про акцію
Ця подія не може бути відкликанa, оскільки вже почалася