Česká centra, Czech Centres

Česká centra / Czech centres - logo

Провідники поміж культурами: перекладачі МАЧ 2020

Всі новини

Провідники поміж культурами: перекладачі МАЧ 2020

Перекладачі та переклад завжди були у фокусі уваги Чеського центру у Києві, бо, на нашу думку, мова є однією з основних засад для розуміння культури і картини світу кожного народу.

Місяць авторських читань у Львові – один з довгострокових чесько-українських культурних проєктів, що триває за підтримки Чеського центру у Києві (та багатьох інших залучених партнерів) вже від 2016 року. За цей час Україну відвідали майже півсотні чеських письменників та письменниць, і їхні вибрані тексти перекладаються українською спеціально з нагоди фестивалю. Щонайменше шість чеських книг вийшли українською на основі МАЧ; чеською були перекладені чотири українські книги. Цього року Місяць авторських читань через карантинні обмеження перейшов повністю у онлайн-формат, і до усіх викликів організації такого довготривалого (фестиваль триває цілий місяць!) проекту додався ще й синхронний переклад.

Перекладачі та переклад завжди були у фокусі уваги Чеського центру у Києві, бо, на нашу думку, мова є однією з основних засад для розуміння культури і картини світу кожного народу. Тому ми активно долучаємося до перекладацьких проектів, і плануємо поглиблювати роботу у цьому напрямку. А тим часом, поки триває парад центрально-європейських літератур на Місяці авторських читань у Львові, ми хотіли би більше розповісти про дуже важливих героїв цієї події – усних та письмових перекладачів з чеської на українську, які як ніхто інший допомагають українській аудиторії «зрозуміти» чеську культуру. 

Синхронний переклад для тринадцяти чеських вечорів у програмі МАЧ 2020 забезпечують давні і надійні колеги Чеського центру у Києві: Радко Мокрик, Ірина Забіяка і Тетяна Окопна.



Дослідник чеської та української новітньої історії та культури, публіцист та перекладач Радко Мокрик, випускник культурології на філософському факультеті Університету Франка та новітньої історії на філософському фак-ті Карлового університету, що зараз переважно живе і працює у Празі, говорить про себе: «Для мене перекладання – це, передусім, один з інструментів ширшого міжкультурного діалогу. Протягом останніх років я намагаюся робити свій невеличкий внесок у діалог між Україною та Чехією. Писати статті, читати лекції в Чехії та Україні про історію чи культуру. Водночас, якщо ти перекладач, шляхи цього діалогу можуть завести до цікавих зустрічей та досвідів – чи то в Маріїнський палац на зустріч лідерів держав, чи то в парламент Чехії, на виступ Олега Сенцова». МАЧ, на його думку, – це якраз про безпосередній діалог між близькими культурами та людьми.



Перекладачка та культурологиня Ірина Забіяка народилася в Києві, навчалася і працювала в Інституті філології КНУ імені Шевченка, стала там магістром, а потім кандидатом філологічних наук. У 2020 році стала ще й магістром в Університеті імені Масарика – живе і працює наразі у Брні. Ірина перекладає усно і письмово з 2012 року – тоді ж почала співпрацювати з Чеським центром у Києві. Свого часу перемогла у конкурсі Сузанни Рот, який щорічно проводить Мережа Чеських центрів і Чеський літературний центр – і тепер радить цей конкурс усім молодим перекладачам із чеської як стартовий майданчик. Ірина Забіяка переклала з чеської «Гордий Будьщо» Ірени Доускової (2015, Комора), «Прогулянка довкола пивоварні», збірка віршів Івана Верніша (2016, Люта справ, з Олегом Коцаревим), «Риб’яча кров» Їржі Гаїчека (2017, Комора), «Стіна» Петра Сіса (2018, Видавництво), «Сатурнін» Зденєка Їротки (2019, Комора); вже впродовж років перекладає тексти для Місяцю авторських читань у Львові. Зараз готується до друку її переклад Богуміла Грабала «Занадто гучна самотність» (2020, Комора).



Тетяна Окопна богемістка, лекторка чеської мови, перекладачка. Закінчила філологічний факультет Національного університету імені Тараса Шевченка. Довший час співпрацювала з Чеським центром у Києві, а з 2018 року відповідає за культурну співпрацю та зв’язки з громадськістю в Посольстві України в Чехії. Переклала українською романи «Останні дні панку в Гельсінкі» Ярослава Рудіша, «Матері» Павола Ранкова, «Гануля» Квєти Легатової та ін. Своїм найбільшим досягненням вважає переклад есе «Сила безсилих» Вацлава Гавела, уривки з якого так часто звучать у нашому відео-циклі «Читати Гавела у добу кризи». Саму Тетяну теж можна почути у одному з роликів проекту.

Не менш важливими для літературного фестивалю МАЧ є тексти, які письменники читають мовою оригіналу упродовж авторських читань. Такий формат – центральна вісь проекту, і не так часто він втілюється у міжнародних заходах саме через складність організації. На МАЧі вихід знайшли через синхронну трансляцію текстових перекладів на екрани – тож для письмових перекладачів художньої літератури роботи тут не менше; з поточними перекладами для фестивалю (крім згаданих нижче перекладачів) працювали також Катерина Уділова, Юлія Спіцина, Тетяна Пономаренко.



Марія Косенко, яка також вже не один рік працює з Чеським центром у Києві, починала як перекладачка з англійської – саме з цієї мови починався її художній переклад. До роботи у ЧЦ, що почалася у 2018, Марія вивчала чеську у Могилянці, але каже, що не розуміла, для чого; за освітою вона магістр літературознавства. Усе змінила літня школа у Брно, яка насправді подружила її з чеською культурою.

Задіяна здебільшого на офісній роботі, Марія заодно повернулася до вивчення чеської мови, перекладала побіжно для робочих потреб, а згодом їй запропонували перекласти оповідання для антології сучасної чеської прози. «Тоді, напевно, й виникла думка ґрунтовніше вивчити мистецтво перекладу, – каже перекладачка. – Я дуже люблю дитячі книжки, які переклала з англійської, але й мрію побачити опублікованими деякі чеські тексти, які пройшли через мої руки для МАЧу. Наприклад, вірші Павела Колмачки – досі одне з моїх найбільших вражень. Мені цікаво розгадувати кожен новий текст; здається, без МАЧу мій особистий літературний космос був би неповний».



Яна Коник – журналістка, організаторка культурних заходів і перекладачка, ще навчаючись на богемістиці в Університеті Шевченка, перекладала художні та юридичні тексти з чеської та англійської мов на українську й навпаки. Яна сама звернулася до Чеського центру з пропозицією співпраці, і от вже четвертий рік перекладає художні тексти для різних потреб – особливо, вже два роки – для Місяцю авторських читань у Львові. Яна має досвід і усного послідовного перекладу для офіційних візитів абощо, але вважає, що саме у художніх текстах її потенціал розкривається якнайповніше. У 2019 році перекладачка долучилася до створення перекладної збірки сучасної чеської прози та поезії за підтримки Чеського Центру у Києві. 



Софія Челяк – ще одна перекладачка МАЧу, а також багаторічна модераторка зустрічей з чеськими гостями. Софія, програмна директорка Львівського міжнародного BookForum, пов'язує свій досвід на Місяці авторських читань з усією своєю подальшою кар’єрою: «На МАЧ в 2015 році я потрапила завдяки Барборі Атомовій, першій викладачці мовних курсів Чеського центру у Львові, громадській та культурній діячці. Через деякий час ми усі вболівали за Барбору на виборах до сенату. Вона прийшла до нас в університет і запропонувала юним богемістам ходити на каву і вчитися говорити. Власне, на цих розмовах я і дізналася про запуск такого величезного проєкту. Запропонувала Барборі порадити мене як волонтерку (тоді я хотіла примірятися, чи підходить мені культурний менеджмент). Якогось дня мені написав Гриць Семенчук, і сказав, що потрібні перекладачі. Я звичайно, сказала, що не впевнена і мені страшно. Але Гриць перепитав, чи я знаю чеську – і сказав, що я навчуся. Після свого першого послідовного перекладу я вилізла ледь жива. Але саме на МАЧі я познайомилася з авторами, навчилася перекладати послідовно, взялася за художній переклад (зараз маю видані 3 книжки – переклала поезію Вацлава Граб’є, Яни Орлової та Петра Чіхоня). Завдяки роботі на МАЧ я вирішила, що культурний менеджмент – це круто, і вже за півроку працювала у ГО «Форум видавців». Словом, якби не МАЧ і підтримка його команди, я була би зовсім іншою людиною».


У своєму підсумковому інтерв’ю про роботу в Україні директорка Чеського центру Луціє Ржегоржікова так згадує про МАЧ: «Цей фестиваль, думаю, є найвиразнішою чесько-українською подією з поширенням на інші країни у галузі літератури від 1989 року. Це приклад співпраці, що побудована не лише на двосторонніх відносинах Чехія-Україна – ці дві країни працюють разом над центральноєвропейським проектом, що виходить за їхні власні межі. І це дуже цінно – коли ми разом, українці і чехи, у культурі та літературі відкриваємося до світу». Саме перекладачі вносять величезний внесок у побудову таких міжнародних мостів і магістралей, і ми сподіваємося, що принаймні частина уривків, перекладених для фестивалю МАЧ 2020 переростуть згодом у книги та видання, сприятимуть знайомству українців з чеською культурою та розвитку чесько-української співпраці.



Трансляції Місяцю авторських читань 2020 (як попередні, так і подальші, що триватимуть ще до 31 липня) доступні для перегляду на каналі проекту http://www.youtube.com/c/Місяцьавторськихчитань

А усі тексти перекладів можна прочитати також на сайті організаторів фестивалю – Мистецької ради Діалог.

 

 

Zobrazeno: 0 x