Česká centra, Czech Centres

Česká centra / Czech centres - logo

Луціє Ржегоржікова: Львів, очевидно

Всі новини

Луціє Ржегоржікова: Львів, очевидно

Звуки дитинства. Львів, очевидно. Адже кожен в Європі знає, що саме тут французький письменник мав можливість зустрітися із підстаркуватим паном-імператором. Уписане в історію місто.

Навіть сюди, на захід України і на схід Європи, сягає наша спільна пам'ять. Не та, що вичитана зі сторінок підручників історії чи трансльована по каналу Discovery. Це не інки і не Ковчег Заповіту. Про цей світ нам розповідали наші бабусі, а коли й не говорили, то лише тому, що саме про щось таке потай мріяли. Галицька магія на ім’я Львів. Така зрозуміла для кожного з будь-якого кінця Європи.

У моєму рідному місті, в чеському Брно, стоїть старий театр. Спочатку там грали німецькою, він називався «Театр на мурах», аби нагадувати відомий австрійський Burgtheater. Кожного ранку я проходила повз нього по дорозі до школи. Потім змінювалися назви і мови вистав, що в ньому ставилися, але монументальність будови від цього не змінилася. Неповторний аристократизм у ньому мав відчувати і представник ливарників, який боровся за перевиконання норми і таємно був закоханий у кранівницю. Після обіду я повз театр ішла додому. Брненський театр будували архітектори Фелнер і Гелмер, чиї імена нагадують дитячу приказку.

Архітектори з приказки побудували також готель «Жорж» у Львові. І коли я в ньому, то відчуваю себе, ніби в театрі. Коли я була дитиною, то до свого брненського театру потрапляла нечасто, як правило, там грали вистави для дорослих. Тож я більше можу прожити на сцені готелю «Жорж». Де ще може справдитися дитяча мрія про піаніно в кімнаті?

Час у Львові йде зовсім інакше, ніж у решті світу на заході і на сході. Це мали знати і Фелнер з Гелмером – перед їх готелем і через понад сто років пульсуватиме місто з атмосферою Відня межі дев’ятнадцятого і двадцятого століть. Цього року в липні у готелі «Жорж» жили письменники з Чехії, Іспанії, Словаччини і Польщі. Вони приїжджали сюди на найбільший центральноєвропейський фестиваль «Місяць авторських читань». І були зачаровані. І точно не знали, чим саме. Адже вони бачили вже стільки красивих міст, архітектури. А потім один із них ввечері у клубі «Дзиґа» над закарпатським коньяком зізнався мені, що почувається тут ніби у спогадах про тих, про кого згадує сам.

Львів – це звуки дитинства. Не лише тих, хто тут народився чи провів якийсь час. Бути у Львові вперше і чути звуки пам’яті, яку ти не проживав,  - це просто абсолютно очевидно.

 Луціє Ржегоржікова, директорка Чеського центра в Києві

 

Zobrazeno: 0 x